МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ КАФЕДРА ФІНАНСІВ ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА Конспект лекцій Для базового напряму 0305 - Економіка і підприємництво Для спеціальності 8.030508 – «Фінанси і кредит» ЛЬВІВ – 2014 Укладач д.е.н., професор, Алєксєєв І.В._______________ (вчений ступінь, звання, прізвище та ініціали автора(-ів) програми) “27” серпня 2014 р. Тема 1. Наукові засади інноваційної діяльності. Питання теми: 1.1. Гіпотези інноваційної діяльності. 1.2. Й. Шумпетер і Г. Менш про нововведення. 1.3. Поняття і складові національної інноваційної сфери. Гіпотези інноваційної діяльності Поняття “інновація” з’явилося у наукових дослідженнях 20-го століття і спочатку означало проникнення деяких елементів однієї культури в іншу (звичаїв, способів організування життєдіяльності, у тому числі виробництва). Інновації є результатом діяльності з оновлення, трансформації попередньої діяльності, що призводить до заміни одних елементів іншими або доповнення вже існуючих новими. Подібна діяльність має спільні закономірності: визначаються цілі переміни; нововведення розробляється, випробується, освоюється виробництвом, розповсюджується і, нарешті, “відмирає” після фізичного і морального вичерпання себе. У процесі інноваційної діяльності при подоланні інерції того порядку, що склався, зазвичай виникає проблема наслідків – очікуваних, бажаних і шкідливих. Інноваційна діяльність дозволяє розв’язати протиріччя, пов’язані з тим, що у кожній речі (процесі, явищі, відносинах) містяться об’єктивні тенденції розвитку (потенції). Їх реалізація здійснюється завдяки цілеспрямованій інноваційній діяльності соціальних та економічних суб’єктів. Інноваційна діяльність в економіці пояснюється двома гіпотезами. Згідно першої – в основі цього процесу є технологічний поштовх, а другої – тиск ринкового попиту. Гіпотеза технологічного поштовху заснована на ідеї автономного розвитку науки, яка не надає значення зворотному зв’язку між економічним середовищем і спрямованістю технічного прогресу (Я. Ван Вейн, Ю.В. Яковець). Близькою до даної гіпотези є гіпотеза економічного ефекту, що пов’язує винахідницьку активність із частотою наступних інновацій. Дійсно, розвиток наукової думки є відносно незалежним від практики, і виражається у вигляді наукових парадигм. Ретроспективний аналіз розвитку науки дозволяє констатувати, що у світі пройшли чотири наукові революції, а у технічному базисі промислово розвинених країн послідовно змінилися чотири технічних уклади. Кожну наукову революцію характеризує яскраво виражена тенденція збільшення числа відкриттів у порівнянні з попередньою. Як початковий момент нововведення, винахід своїм походженням зобов’язано дії різних факторів: економічних, політичних, соціальних, технічних, наукових, психологічних та інших. Винахідництво має властивість накопичувати попередній досвід вирішення аналогічних завдань, тобто властивість кумулятивності. Багатство та глибина накопичених у нововведеннях знань суттєво впливають на можливості їх реалізації. Формування суспільної потреби в інноваційній діяльності опосередковується економічним законом вартості, що змушує економічних агентів порівнювати розмір ресурсів, які застосовуються або сукупних витрат на інновації з результатами їх освоєння у матеріальному виробництві. Інший критерій здійснення цієї діяльності – соціальний ефект у відповідності з цілями конкретної економічної системи. Співвіднесення результатів і витрат, що визначає здійснення інноваційної діяльності, відбувається у наступних ситуаціях: перша ситуація – попит і пропозиція рівні – джерелом прибутку стає зниження собівартості продукції, а інновації використовуються на недостатньому рівні з позицій отримання підприємством прибутку; друга ситуація – перевищення сукупного попиту над пропозицією, яке призводить до залучення у виробництво резервів та інновацій, зростання додаткових видатків, які покриваються збільшенням обсягів в...